меню сайта

вход

мой Донецк

 

Полянин Юрий Анатольевич. Дистанционное обучение

Що таке власність?

  власність                Що таке власність?

  Власність – це право фізичних та юридичних осіб використовувати майно, фінансові кошти, інші матеріальні цінності  з вигодою для  себе, спираючись на закон України «Про власність».

  Якщо повністю відповідати вимогам законодавчих актів, ми знаходимо для себе відповідь на слідуюче питання, а якщо матеріальна ціність   не є нашою власністю, на законних засадах? Відповідь однозначна -  ми не маємо  юридичного права  претендувати  на цю річ.

  Відповідно до  законодавства України, існують  такі головні форми власності суб’єктів підприємництва, як:

  Приватне підприємство – коли власником та засновником   є фізична особа. Ця форма власності може бути зареєстрована, як фізичний та юридичний суб’єкт підприємницької діяльності. До приватної власності ми відносимо: житлові будинки,  транспортні засоби, цінні папери, результати інтелектуальної діяльності, тощо.

  Колективне підприємство – коли  трудовий колектив (шахти, металургійного комбінату, культзакладу) має законне право розпорядження цими матеріальними цінностями, з метою організації комерційної діяльності. Така форма власності  повинна пройти реєстрацію, як юридична особа. Колективна   власність  не  може бути  зарахована   ні до приватної, ні до державної власності. Слід знати, що  КП, крім тудового колективу, може належити:   профспілкам, політичним партіям, громадським об’єднанням, релігійним  та іншим організаціям, які є юридичними особами.

  Комунальне підприємство (Адміністративно- територіальна одиниця). До нього ми відносимо приміщення, які територіально відносяться до районих виконкомів і є центрами культурно-дозвіллєвої діяльності, підприємствами побутового призначення. Такі підприємства не можливо перепрофіліювати в інші форми власності  без офіційного рішення збоку вище стоячих керуючих організацій у веденні яких і знаходиться комунальне підприємство.

  Державне підприємство (казенне) – це наявність матеріальної   цінності, необхідної  для виконання державою своїх функцій. До них ми відносимо: єдину  енергетичну  систему, інформаційну систему, систему  зв’язку, експлуатацію  транспорту  загального користування, кошти державного бюджету, промислові підприємства військового призначення, формацевтичні підприємства по виготовленню наркотичних, психотропних, сильно діючих лікарських препаратів.

  Державна власність поділяється на загальнодержавну та адміністративно-територіальну (комунальну)

  Правомочність володіння – це дії направлені на юридичне забеспечення можливості власника в будь який час вирішувати долю речі, використовувати її корисні якості. Це встановлюється презумпцією законності фактичного володіння.

  Правомочність користування  - це  заснована на законі можливість отримання  задоволення потреб,  власником речі  чи іншою особою під час тимчасового користування.  Користування майном може проявлятися по-різному. Наприклад:  власник земельної дільниці може обробляти її самостійно, а може й здавати цю землю в оренду іншім особам і  навіть організаціям, отримуючи  за це значні прибутки. Користування землею, в цьому випадку, принесе  вигоду самому власникові, а також тій особі, котра тимчасово користувалася землею.

  Приміщення  КЗ  також може використовуватися  по своєму безпосередньому  призначенню, тобто  для забеспечення КДД в регіоні, і, одночасно, клубна установа може  здаватися в оренду під офіси фірм, різні майстерні,  пересувні театри,   школи  танцю і т.і.  При  цьому  слід пам’ятати, що  процес  користування  власністю іншими особами,  підлягає  обов’язковому  контролю з боку законного  власника, згідно договору про оренду, де прописаний термін взаємовідносин власника і орендатора. Є можливість перервати строки оренди, навіть без назв причини. Гроші, в цьому випадку, що надійшли власнику як плата за оренду,   не повертаються, якщо ініциатором ростордження є замовна сторона (орендатор) .

  Таким чином, власність -  це  відносини між людьми з приводу речі. З одного боку – власник, який ставиться до певної речі як до своєї, з другого – не власник і повинен  ставитися до цієї речі як до чужої. Привласнюючи конкретну річ, власник тим самим усуває від неї всіх інших осіб.

счетчики



Яндекс.Метрика

статистика сайта

Посетители
65
Материалы
118
Количество просмотров материалов
687855